«ВИХОВАННЯ РЕМЕНЕМ», ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ. 

ЧОМУ БАТЬКИ Б’ЮТЬ ВЛАСНИХ ДІТЕЙ?

Серед батьків знайти тих, хто хоча б раз не ляснув своє чадо,

дуже складно. А чи знаєте Ви, до яких наслідків у відношенні до дитини може привести нестриманість? Дізнайтеся, що про це думають психологи, і чим такий метод виховання загрожує Вашому синові чи доньці в майбутньому!

Чому ми б’ємо наших дітей?

Звичайно, це вибір кожного з батьків, і вони в першу чергу відповідають за наслідки цих «покарань» по попі, по руках тощо. Але для початку, давайте спробуємо розібратися, чому ми б’ємо своїх дітей.

Найчастіше ми говоримо:

• Нас у дитинстві карали, і ми караємо: «Ми ж виросли нормальними, і наших дітей це не зіпсує»;
• Бракує слів, щоб пояснити, чому те або інше не можна робити;
• Отримуємо несвідоме задоволення від покарання іншої людини;
• Ми зганяємо накопичену агресію на дитину;
• Ми боїмося втратити владу і авторитет у своїй сім’ї.

Що відчувають діти?

А ви замислювалися над тим, що відчуває дитина, по відношенню до якої її власні батьки застосовують фізичне покарання?

Коли мама або тато б’ють дитину, вона таку дію сприймає як приниження, їй соромно і незручно, але вона не має можливості змінити ситуацію.

Таке жорстоке ставлення до дітей через кілька років може призвести до таких наслідків, як:

• втечі з дому;
• вулична компанія;
• неповажне ставлення до батьків.

Єдине, чого доб’ється батько,  який б’є свого сина чи доньку – ненависть до себе з їх боку в підлітковому віці. Замість ременя і ляпасів краще дайте своїм дітям любов, турботу і ласку, і тоді Ви отримаєте до себе повагу, а не презирство. Всі проблеми можна легко вирішити за допомогою розмови в спокійних умовах, коли дитина Вами буде сприйматися, як особистість.

Психологічні наслідки побиття дівчаток.

Звичайно, не можна бити дітей, незалежно від того, якої вони статі, але слід знати, що фізичне покарання дівчаток особливо небезпечно для них самих. Якщо запитати будь-яку розсудливу людину, чи можна бити дитину ременем, вона дасть категоричну відповідь: «Ні!».

Хочете дізнатися чому? Справа в тому, що дівчинка, вихована методом рукоприкладства батьків, у майбутньому на підсвідомому рівні вибирає собі в чоловіки людину, яка буде застосувати до неї фізичну силу. Такого сімейного життя Ви бажаєте своїй доньці?

Так влаштована наша психіка, що модель ідеальної сім’ї закладається ще в ранньому дитинстві. Таким чином, виходить, що батьки самі програмують психіку доньки і впливають на вибір потенційного партнера. Якщо Вам доведеться бути свідком, як дітей б’ють ременем, Ви краще поясніть людині, що така його дія є лише проявом власної слабкості.

До чого можуть призвести тілесні покарання?

(Це не аксіома, але передбачити, буде «погано» або «добре», – неможливо):

• Дитина відчуває себе нелюбою і приниженою, і в будь-який момент будь-який ляпас може стати крапкою фіксації – крапкою, коли вона переконається в цьому назавжди. І в дорослому житті ми зустрінемо принижену, недолюблену і закомплексовану людину.
• З іншого боку, дитина може сприймати покарання як прояви любові батьків, адже будь-який малюк обожнює своїх маму і тата в дитинстві. І в дорослому житті тільки подібний прояв любові буде сприйматися як норма: «Б’ють, значить, люблять».
• Агресивність, яка сформується у дитини по відношенню до батьків внаслідок фізичних покарань, але яку неможливо зігнати на них же, може проявлятися в жорстокому поводженні з тваринами або однолітками, а в дорослому житті буде люто вихлюпуватися на сім’ю, на підлеглих і оточуючих людей.
• І зворотна сторона зовнішньої агресії – агресія, яка спрямована на себе, що в майбутньому може проявитися у вигляді депресії та суїцидальних нахилів.

Розмовляйте з малюком відразу після народження, щоб він навчився вникати у Ваші слова, тоді не доведеться через кілька років хапатися за ремінь.

Також не потрібно спокійно дивитися, коли батьки застосовують фізичне покарання по відношенню до своїх дітей, спробуйте їм тактовно пояснити, що вони роблять велику помилку. Не бійтеся втручатися в ситуації при вигляді, як дітей б’ють ременем. Так Вам, можливо, вдасться змінити на краще дитинство хлопчика чи дівчинки, яка позбавлена батьківської ласки.

Любов до своїх діток, знання їх вікових особливостей, увага до їх потреб та інтересів, допоможуть згладити або навіть уникнути будь-яких конфліктів і протиріч у сім’ї.

 Розвиток творчих здібностей дітей

                    Дошкільне дитинство  -                             найсприятливіший час для розвитку творчих здібностей дітей

«Дитина не лотерейний квиток, на який повинен впасти виграш у вигляді портрета у залі магістратури або бюста в фойє театру. У кожному є своя іскра, яка можезапалювати багаття щастя і правди, і в якому-небудь десятому поколінні, бути може, нагло запалає він пожежею генія і спалить свій рід, обдарувавши людство світлом нового сонця»                                                            Януш КорчакПроблема творчого розвитку особистості і її прояву в творчій діяльності до цього дня залишається актуальною у вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній теорії і практиці, намагаються виявити суть творчої діяльності і знайти ефективні способи її реалізації.

Що ж таке «творчі здібності» або «креативність»?

Це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення досвіду.

Передумови розвитку творчої особистості виникають у дитини дуже рано, але навіть ті елементи якостей творчої особистості, які можуть бути сформовані в дошкільному дитинстві зустрічаються у дітей не так часто.

Розвиток творчої особистості не відбувається самостійно, а потребує особливої уваги.

Краща підготовка до майбутнього:

- формування у малюка внутрішнього комфорту,

-  безстрашність перед новими кроками, 

-  відчуття повноти життя.

Звичайно, треба вчити і виховувати дітей, але так, щоб вони могли:

-  зберегти відчуття власної волі,

-  власного вибору і творчості.

Краще не регламентувати життя дитини, а залишити за ним право:

-  самостійно вирішувати,

-  вибрати чим буде займатися, 

-  самому спланувати свій день,  

-  придумати якісь іграшки взяти на прогулянку і під що там грати.

Найчастіше ми намагаємося уявити світ радісним і постійним: ось він сам, ось і люблячі його батьки і т.д. Але світ складається з суперечностей, протилежностей:

-  поруч з радістю - горе

-  поруч з життям - смерть і т.д.

Дитина, яка звикла бачити тільки одне хороше або погане губиться в новій несподіваній ситуації, не може знайти вихід.

Мислення, що дозволяє сприймати світ у його суперечностях і знаходити вихід з них - вияв творчої уяви. Це основа для розвитку особистості, як відношення до нашого мінливого життя.

Цікава статистика

Креативність досягає піку у віці від 3,5 до 4,5 років, а  також зростає у перші три роки навчання у школі; знижується протягом наступних  року-двох і потім отримує новий поштовх, можливо, у зв,язку з підвищенням рівня фізичного розвитку  (передпубертрат).

Креативність неоднозначно залежить від освіти. Більшість дітей втрачає свою спонтанну відвагу, коли вони стають «окультуреними».

Першим кроком до успішного розвитку творчих здібностей є ранній фізичний розвиток малюка:

-  раннє плавання, гімнастика, 

-  раннє повзання та ходіння,  

-  раннє читання, рахунок, 

-  раннє знайомство з різними інструментами та матеріалами.

Другою важливою умовою розвитку творчих здібностей дитини є створення обстановки, що випереджає розвиток дітей.

Необхідно, наскільки це можливо заздалегідь оточити таким середовищем і такою системою відносин, які стимулювали б його найрізноманітнішу творчу діяльність і поволі розвивали б в ньому саме те, що у відповідний момент здатне найбільш ефективно розвиватися.

- Наприклад, ще задовго до навчання читання однорічному дитині можна купити кубики з літерами, повісити абетку на стіні і під час ігор називати дитині букви.Це сприяє ранньому оволодінню читанням.Третє, надзвичайно важливе, умова ефективного розвитку творчих здібностейвипливає з самого характеру творчого процесу, який вимагає максимальної напруги сил.

Здібності розвиваються тим успішніше, чим частіше у своїй діяльності людина добирається  «до стелі» своїх можливостей і поступово піднімає цю стелю все вище і вище.

- Така умова максимального напруження сил найлегше досягається,  коли дитина вже повзає, але ще не вміє говорити.

Процес пізнання світу в цей час йде дуже інтенсивно, але скористатися досвідом дорослих малюк не може, так як пояснити такому маленькому ще нічого не можна.

Тому в цей період малюк мусить більше, ніж коли-небудь, займатися творчістю,вирішувати безліч абсолютно нових для нього завдань самостійно без попереднього навчання (якщо, зрозуміло дорослі дозволяють йому це робити, вони вирішують їх за нього).

У дитини закотився далеко під диван м'яч. Батьки не повинні поспішати дістати йому цю іграшку з-під дивана, якщо дитина може вирішити це завдання сама.

Четверте умова успішного розвитку творчих здібностей полягає в:

-  наданні дитині великої свободи,

-  у виборі діяльності,  

-  у чергуванні справ,  

-  в тривалості занять одною якою-небудь справою, 

-  у виборі способів і т.д.

Тоді бажання дитини, її інтерес, емоційний підйом послужать надійною, гарантією того, що вже більше напруження розуму не призведе до перевтоми, і піде дитині на користь.

Але надання дитині такої свободи не виключає, а, навпаки, передбачає:

-  ненав'язливу, 

-  розумну, 

-  доброзичливу допомогу дорослих

Це і є п'ята умова успішного розвитку творчих здібностей.

Найголовніше тут - не перетворювати свободу у вседозволеність, а допомогу в підказку. На жаль, підказка - поширений серед батьків спосіб «допомоги» дітям, але вона тільки шкодить справі.

Кілька корисних  порад для дорослих:

Створіть дитині затишну і безпечну базу для її пошуків, до якої вона могла б повернутися, якщо буде налякана власними відкриттями.

Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.

Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї  дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дикими і абсурдними. Пояснюйте, що на багато її запитань не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібні час, терплячість. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.

Давайте дошкільняті можливість побути одному і дозволяйте займатися своїми справами (але не комп’ютерними іграми). Надлишок опіки може пригальмувати його творчість. Бажання і цілі дітей належать їм самим, а батьківська допомога може інколи сприйматися як «порушення кордонів» особистості.

Допомагайте дитині вчитися будувати її власних поглядах, щоб вона могла поважати  себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Таким чином, її самому, в свою чергу, будуть цінувати інші.

Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовираження.

Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб виражати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.

Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби – якими б невдалими вони не були. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.

Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом» і часом покладатися  в пізнанні на ризик  та інтуїцію; найвірогідніше , саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Дитина позбавлена позитивного творчого  виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.